1 лютого 2014 р.

Модуль 9. Рефлексія. Диференціація навчання різних учнів

Цей модуль допоміг мені зробити такі висновки щодо того, як учні можуть самі спрямовувати себе у навчанні та про роль і місце диференційованого навчання, а саме:
зрозуміти, значення терміна "Фасилітація.
         Вчителі повинні працювати з учнями, щоб допомогти їм розвинути навички самостійності, самоспрямованості і вони можуть диференціювати навчання у чотирьох напрямках:  зміст; процес ; результати; навчальне середовище. Отже, задоволення навчальних потреб учнів вимагає відповідного спонукання та заохочення, щоб вони стали впевненими та незалежними в навчанні. 
         За допомогою даного модуля я  проаналізувала шляхи здійснення диференціації навчання учні,  створила форму оцінювання учнівської самоспрямованості в навчанні,  інструменти для підсумкового оцінювання, навчальні матеріали для успішного навчання різних учнів, внесла  зміни в План вивчення теми. 

Модуль 8. Рефлексія. Оцінювання діяльності учнів у проекті

Цей модуль допоміг мені обдумати, що означає «оцінювання, зосереджене на потребах учнів», а саме:
- обговорити ідеї з залучення учнів до процесу оцінювання;
- доопрацювала  план оцінювання;
- створила  форми для підсумкового оцінювання;
- внесла зміни до Плану вивчення теми.
      Даний модуль допоміг мені в створені форми для оцінювання учнівських робіт.Система оцінювання, що передбачатиме, який засіб оцінювання буде потрібен і на якому етапі вивчення теми таке оцінювання буде найбільш продуктивним, допоможе здійснювати ефективний моніторинг прогресу навчання учнів та враховувати їх навчальні потреби.

Модуль 7. Рефлексія. Створення прикладу учнівської роботи

Цей модуль допоміг мені створити та оцінити приклад учнівської презентації, учнівської публікації, вікі-статті або блоґу; блоґи, вікі та онлайн-документи для спільного редагування дозволяють учням співпрацювати в проектах завдяки тому, що учні діляться своїми роботами та коментують роботи інших в режимі онлайн.
Продумала в плані Основні запитання,  на які учні даватимуть відповіді , показуючи  навички мислення 21 століття. Ці питання описують  всі навчальні вправи та завдання, над якими  учні працюватимуть при вивченні теми та створенні своїх проектів.

Модуль 6. Рефлексія. Спілкування та співробітництво в Інтернеті


Цей модуль допоміг мені поміркувати про те, які зміни може внести використання сервісів Веб 2.0 щодо спілкування та співпраці у навчання моїх учнів, а саме:
- я змогла поділитися свої думками та ідеями з колегами та учасниками;
- запитувати і знаходити відповіді на шукані запитання, а також самій давати поради з приводу якихось питаня співробітників;
- визначилася, як саме я буду використовувати сервіси Інтернету для спілкування та співробітництва;
- запланувала, як буду використовувати комп’ютерні технології для підтримки та оцінювання процесу навчання.
- дізналася як створювти з певної теми блоги таопитувальники. 
використовувати інтернет ресурси для навчання дуже зручно, так як вони надають можливість учням та й іншим користувачам обговорювати питання з важливої теми, а також поповнювати свої знання за допомогою досвіду інших.

Модуль 5. Рефлексія. Інтернет у проектній діяльності учнів

Цей модуль допоміг мені поміркувати про те, які зміни може внести використання Інтернет-ресурсів у процес навчання моїх учнів, а саме:
  • зрозуміла,  як правильно створювати списки використаних джерел;
  • розглянула, як можна використовувати Інтернет-ресурси в дослідженнях, комунікаціях та співпраці;
  • створила  форми оцінювання веб-ресурсів для використання учнями відповідних вікових категорій;
  • переглянула  План вивчення теми та внесла  до нього відповідні зміни;
  • запланувала, як учні будуть використовувати інструменти Інтернету для співпраці та комунікації в проектах.
  • обговорила з колегами  закони щодо авторських прав та правил правомірного використання робіт в освітніх проектах;
  • продумала, які конкретні вправи та завдання можна регулярно використовувати у класі для того, щоб забезпечити дотримання учнями основних принципів правомірного використання інформаційних джерел та інших даних.      

Дещо цікаве  дізналася про авторські права. Зробила  помітки, як правильно занотовувати ресурси, використані під час створення проектів.

29 січня 2014 р.

Модуль 4. Рефлексія. Формуюче оцінювання в проектному навчанні

Цей модуль допоміг мені більш детально продумати Основні запитання проекту та оцінювання учнів в проекті, а саме:
  • проглянула табличку З-Х-Д (Знання-Хочу дізнатися-Дізнався);
  • ознайомилася зі способами оцінювання учнів та як правильно це робити;
  • визначила для себе, що оцінювати учнів буду впродовж всього навчального циклу, а також буду залучати учнів до оцінювання;
  • продумала питання, які стосуються майбутньої
    теми Портфоліо;
  • розробила презентацію про вхідні знання та навички учнів, використала в ній розроблену таблицю З-Х-Д та діаграму.

Модуль 3. Рефлексія. Дослідження в навчальних проектах

Цей модуль допоміг мені з'ясувати, як можна використати навчальні до-слідження в проектах та зрозуміти призначення Основних запитань проекту, а саме: з'ясувала для себе, що спочатку задається ключове запитання (клю-чові запитання – питання які є широкоохватним або вони стосується великих та вічних ідей, я б назвала таке запитання риторичним), потім тематичне запитання (тематичні запитання – вони вже більше відносяться до поставленої теми (проблеми) і допомагають дати відповідь на ключове запитання) і на останок, змістове запитання (змістові запитання – ці питання йдуть по суті проблеми і мають по кілька правильних варіантів відповіді); виокремила для себе декілька тем для дослідження та почала продумувати запитання до них; тренувалася в побудові діаграм по досліджуваному запитанню.

Даний модуль дуже зацікавив наведеними прикладами Основних запитань, які демонстрував наш тренер. Деякі з них обрали для свого озброєння :)

Модуль 2. Рефлексія. Метод проектів

Цей модуль допоміг мені проаналізувати переваги викорис-тання методу проектів у навчаль-ному процесі, а саме: учні заохочую-ться до пошуку, проведення дослід-жень у навчальній діяльності та розвитку навичок мислення; під-тверджують або навіть покращу-ють навчальні досягнення учнів (оцінки); учні, які задіяні в навчальних проектах, беруть на себе більшу відповідальність за своє навчання, ніж під час виконання традиційних вправ і завдань; виникають можли-вості розвинути складніші навички: навички мислення вищих рівнів, вирішення проблем, співпраці та ефективних комунікацій; з'являється доступ до більш широкого спектру можливостей у процесі навчання та всебічного залучення учнів, що мають різні особливості розвитку та стилі навчання.
Розглянули приклади Профілів, які в майбутньому допоможуть нам створити власні.
Створили публікацію (буклет) для ознайомлення з навчальними проектами. Кожен з учасників обрав собі цільову аудиторію, для якої виготовлявся даний буклет.
Наприклад, я готувала буклет для батьків.
           Модуль дуже сподобався. Продовжую працювати далі.

28 січня 2014 р.

Модуль 1. Розвиток навичок 21 століття


Навчаючи дітей сьогодні, педагоги можуть навіть не знати на­зви деяких професій, яким їхні учні присвятять себе, коли виростуть, тому що таких професій ще не існує. То, можливо, учні XXI століття потребують іншого навчання - навчання XXI століття?
У педагогічних колах усього світу активно обговорюються пи­тання: що таке школа XXI століття? Як організувати безперервне на­вчання педагогів, щоб їхні знання відповідали вимогам сучасності? Які навички потрібні нашим вихованцям, щоб бути успішними у жит­ті? Як інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) можуть допомог­ти у трансформації освітнього процесу?
Ці і подібні питання давно хвилюють освітян. Педагоги розумі­ють, що сучасним дітям потрібен зовсім інший набір здатностей, ніж їхнім попередникам. Тож виникло збірне поняття «навички XXI сто­ліття», до яких, зокрема, можна віднести:
    креативність;
    критичне мислення та здатність розв'язувати проблеми;
    комунікативні навички;
    ІКТ-обізнаність, використання інформації та медіа;
    здатність самонавчатися та адаптуватися до умов навчання в інших культурах та суспільствах;
    інноваційність.

Дивлячись на цей перелік, уявляємо собі допитливу дитину із жа­гою до знань, яка може використовувати всі навколишні ресурси для навчання, може визначати проблеми, креативно їх розв'язувати, застосовувати свої знання для розв'язання реальних життєвих ситуа­цій, активно діє, зазнає невдач, навчається на помилках, пробує знову і домагається свого.
Розуміючи важливість володіння педагогами ІКТ-навичками, ЮНЕСКО у партнерстві зі світовими лідерами у розробленні інфор­маційних технологій, такими як Microsoft, розробилапроект масо­вого вдосконалення педагогічних практик у всьому світі і створила стандарт ICT-CFT.
Стандарт ICT-CFT - це визнаний міжнародний інструмент, який дає змогу:
• зафіксувати педагогічну ІКТ-компетентність, необхідну кож­ному педагогу як лідеру інноваційних процесів у своєму на­вчальному закладі;
    розробити необхідні дидактично-методичні матеріали;
    використовувати цей підхід у всьому світі.
Стандарт передбачає нові педагогічні підходи, методику та ор­ганізацію навчального процесу, які необхідні педагогам для резуль­тативного використання ІКТ та цифрових освітніх ресурсів для вдо­сконалення освітнього процесу, співробітництва з колегами.
Проект ЮНЕСКО визначає відповідні компетенції педагогів і надає інструменти для їх оцінки. Міністерства освіти країн - учас­ниць проекту мають можливість:
   погодитися з міжнародними стандартами, підсилити або по­слабити їх для своєї країни;
• організувати відповідну роботу з підвищення кваліфікації педагогів.
Так, проведення самої роботи з професійного розвитку педаго­гів залишається у компетенції відповідних урядів та партнерів. Але, разом з тим, проект ЮНЕСКО пропонує механізми для аналізу вико­ристання стандартів, для вдосконалення навчально-методичних ма­теріалів з підготовки педагогів, які розроблені різними установами.
Проект впроваджувався у три етапи, з 2005 по 2011 роки, і пе­редбачав розроблення:
• стандартів підготовки педагогів для роботи в умовах сучас­ної школи;
в інструментів для оцінки рівня наявної підготовки педагогів відповідно до цих стандартів та виявлення дефіциту їхньої підготовки;
• навчально-методичних розробок, які дадуть змогу педаго­гам подолати наявні дефіцити і досягти рівня, що відповідає вимогам стандартів, в індивідуальному темпі.